e-ocenka@ukr.net
Telegram
Галузь містобудування – одна з найкорумпованих галузей в нашій країні. Її не раз намагалися реформувати, однак відчутних позитивних результатів це так і не дало. Чергова спроба реформи галузі трапилася півроку тому, коли кабінет міністрів прийняв дві постанови: № 218 і № 219. З тих пір галузь знаходиться в підвішеному стані, і чим все завершиться – передбачити складно.
Що пропонується реформою?
Замість однієї структури – ДАБІ (Державна Архітектурно-будівельна інспекція) повинні виникнути три:
1) Державна сервісна служба містобудування;
2) Держагентство з питань техрегулювання в містобудуванні;
3) Держінспекція містобудування.
До сих пір жодна з новостворених структур не почала свою роботу. Галузь містобудування вже 6 місяців в підвішеному стані, перевірки будівництв не проводяться, оскільки відсутній порядок їх проведення. Поки нові структури не запрацюють, свою роботу продовжує ДАБІ. Скориставшись ситуацією з COVID-19, ДАБІ затягує роботу з документами, зокрема терміни з надання дозволів на будівництво або в його відмові замість 10 днів розтягнулися на невизначений період.
Плутанина, яка вже кілька місяців тягнеться в містобудівній галузі, привела до того, що бажаючих отримати дозвільні документи суттєво зменшилася.
Чи буде порядок в галузі?
На даний момент є 5 законопроектів, які нібито повинні привести все в порядок. Перший був зареєстрований ще в квітні 2020 року (№ 3336), чотири наступних – в липні 2020 року (№ 3875, 3875-1 (в серпні був відкликаний), 3876, 3876-1). Однак, як у нас це часто буває, ці документи тільки все більше заплутали. Висновки Головного науково-експертного управління по всім 5-ти законопроектам – невтішні, складається враження, що автори документів далеко не завжди розуміють, про що вони пишуть і що пропонують.
Так, наприклад, в документі № 3336 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності» пропонується здійснювати держреєстрацію в сфері містобудівної діяльності експертами та експертними організаціями, що може привести до появи так званих «чорних реєстраторів», що в свою чергу, збільшить кількість проблемних будівництв.
Стурбованість викликає і пропозиція дати повноваження ДІМУ (Державна інспекція містобудування України) забороняти (скасовувати) проведення підготовчих і будівельних робіт (повідомлення і дозволу на будівництво). На даний момент дані суперечки вирішуються тільки в судовому порядку.
Законопроект № 3875 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання в сфері містобудування» можна було б назвати більш прогресивним з точки зору запропонованих технологічних рішень. У ньому автори пропонують розробляти містобудівну документацію у векторній цифровій формі, а з 2022 роки зробити автоматичну генерацію містобудівних умов і обмежень програмними засобами містобудівного кадастру.
У цьому ж документі є пропозиція скоротити терміни розгляду судом справ за позовами органів державного містобудівного контролю і нагляду. Винесення рішень має бути протягом 10 робочих днів. Також автори пропонують скасувати судовий збір за такими позовами для органів держ. містобудівного контролю і нагляду, що, в свою чергу, може призвести до зловживання службовим становищем – позови будуть подаватися з будь-яких надуманих приводів.
У законопроекті № 3876 «Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» дуже багато невідповідностей. Зокрема, деякі пункти законопроекту не узгоджуються між собою і суперечать чинним законодавчим документам. Головне науково-експертне управління рекомендує доопрацювати цей проект в техніко-юридичному плані.
Після ознайомлення з вищеназваними законопроектами, виникає аналогія з байкою Крилова «Лебідь, рак і щука» – немає спільного розуміння реформування галузі, кожен тягне, куди хоче, в результаті маємо класичну реформу «по-українськи», розплутувати яку, як завжди, доведеться простим громадянам.
Галузь містобудування – одна з найкорумпованих галузей в нашій країні. Її не раз намагалися реформувати, однак відчутних позитивних результатів це так і не дало. Чергова спроба реформи галузі трапилася півроку тому, коли кабінет міністрів прийняв дві постанови: № 218 і № 219. З тих пір галузь знаходиться в підвішеному стані, і чим все завершиться – передбачити складно.
Що пропонується реформою?
Замість однієї структури – ДАБІ (Державна Архітектурно-будівельна інспекція) повинні виникнути три:
1) Державна сервісна служба містобудування;
2) Держагентство з питань техрегулювання в містобудуванні;
3) Держінспекція містобудування.
До сих пір жодна з новостворених структур не почала свою роботу. Галузь містобудування вже 6 місяців в підвішеному стані, перевірки будівництв не проводяться, оскільки відсутній порядок їх проведення. Поки нові структури не запрацюють, свою роботу продовжує ДАБІ. Скориставшись ситуацією з COVID-19, ДАБІ затягує роботу з документами, зокрема терміни з надання дозволів на будівництво або в його відмові замість 10 днів розтягнулися на невизначений період.
Плутанина, яка вже кілька місяців тягнеться в містобудівній галузі, привела до того, що бажаючих отримати дозвільні документи суттєво зменшилася.
Чи буде порядок в галузі?
На даний момент є 5 законопроектів, які нібито повинні привести все в порядок. Перший був зареєстрований ще в квітні 2020 року (№ 3336), чотири наступних – в липні 2020 року (№ 3875, 3875-1 (в серпні був відкликаний), 3876, 3876-1). Однак, як у нас це часто буває, ці документи тільки все більше заплутали. Висновки Головного науково-експертного управління по всім 5-ти законопроектам – невтішні, складається враження, що автори документів далеко не завжди розуміють, про що вони пишуть і що пропонують.
Так, наприклад, в документі № 3336 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності» пропонується здійснювати держреєстрацію в сфері містобудівної діяльності експертами та експертними організаціями, що може привести до появи так званих «чорних реєстраторів», що в свою чергу, збільшить кількість проблемних будівництв.
Стурбованість викликає і пропозиція дати повноваження ДІМУ (Державна інспекція містобудування України) забороняти (скасовувати) проведення підготовчих і будівельних робіт (повідомлення і дозволу на будівництво). На даний момент дані суперечки вирішуються тільки в судовому порядку.
Законопроект № 3875 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання в сфері містобудування» можна було б назвати більш прогресивним з точки зору запропонованих технологічних рішень. У ньому автори пропонують розробляти містобудівну документацію у векторній цифровій формі, а з 2022 роки зробити автоматичну генерацію містобудівних умов і обмежень програмними засобами містобудівного кадастру.
У цьому ж документі є пропозиція скоротити терміни розгляду судом справ за позовами органів державного містобудівного контролю і нагляду. Винесення рішень має бути протягом 10 робочих днів. Також автори пропонують скасувати судовий збір за такими позовами для органів держ. містобудівного контролю і нагляду, що, в свою чергу, може призвести до зловживання службовим становищем – позови будуть подаватися з будь-яких надуманих приводів.
У законопроекті № 3876 «Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» дуже багато невідповідностей. Зокрема, деякі пункти законопроекту не узгоджуються між собою і суперечать чинним законодавчим документам. Головне науково-експертне управління рекомендує доопрацювати цей проект в техніко-юридичному плані.
Після ознайомлення з вищеназваними законопроектами, виникає аналогія з байкою Крилова «Лебідь, рак і щука» – немає спільного розуміння реформування галузі, кожен тягне, куди хоче, в результаті маємо класичну реформу «по-українськи», розплутув